Бібліотека української літератури, Москва - Літературна вітальня
Департамент культури міста Москви
Управління культури Центрального адміністративного округу міста Москви
Державна установа культури міста Москви
Бібліотека української літератури _______________________________________________________________________

Русский язык

Літературна вітальня

Головна
Новини
Про бібліотеку
Об`яви
Громадська Рада
Каталоги
Конференції
Наука
Афіша
Архів заходів
Дайджести української преси
Літературна вітальня
Музична вітальня
Наші працівники
ЗМІ про нас
Нагороди та подяки
Фотогалерея
Мультімедіа
Посилання
Контакти

www.leleky.org


LADNO.SU - каталог сайтов


Литературна вітальня


Літературна вітальня - рубрика, у рамах якої проходять заходи, що пов'язані із літературою. Це зустрічі з поетами та письменниками, презентації нових книжок та збірок, дискусії, поетичні вечори, спомин майстрів, що вже відійщли від нас.
 


Від Псла до берегів Землі Святої

Поетичний вечір з такою назвою відбувся 15 жовтня в Літературній вітальні московської Бібліотеки української літератури. Читачі та гості БУЛ тепло приймала поетесу й художницю з далекого Ізраїлю Аллу Липницьку. А перед цим цінителі живопису з Москви і Підмосков'я могли помилуватися її чудовими картинами на персональній виставці в престижному залі Колонада знаменитого музею-садиби "Архангельське", аматори ж красного письменства зустрілися з поетесою й відомим композитором, що доводиться родичем Аллі, Олександром Журбіним на її творчому вечорі в Будинку російського зарубіжжя.

Бажання Алли Липницької, яка не вперше гастролює в російській столиці, провести літературну зустріч і в Бібліотеці української літератури пояснюється просто: становлення її як письменниці та художниці відбувалося в українському місті Суми, де вона народилася, і українська мова, поезія Тараса Шевченко, Лесі Українки, Олександра Олеся настільки ж близькі її серцю, як і творчість улюблених з юних літ Пушкіна, Мандельштама, Ахматової... У Сумах Алла закінчила школу й педінститут, а першими її літературними вчителями були чудовий поет Микола Данько й справжній аристократ духу, блискучий знавець античності Микола Пилипович Мінаков, котрий викладав зарубіжну літературу в стінах провінційного вузу на найвищому, можна сказати, столичному рівні. Там, у любих її серцю Сумах, на берегах тихоплинного Псла, що чарував колись Чехова, написані перші дівочі вірші Алли Липницької і прочитані хвилюючі ліричні рядки її талановитого земляка Анатолія Семенюти, тоді ще такого молодого й так рано розпрощаного з життям поета:

Поезіє, моя геєно, моя пожежо в сто вогнів! О, як нестерпно, як шалено ти зайнялася у мені! О, як ти кутаєш яскраво мої світанки і світи, а я стою ще тільки скраю — мені ще страшно далі йти. Там, в глибині, там зорецвітно, сердець розбризкуючи жар, горять і Пушкін, і Уїтмен, і наш розтерзаний Кобзар! А я? Кому потрібна пісня — моя несміла тиха ця?.. Та я зайнявсь — назад вже пізно, тепер горіти — до кінця!

Тоді ж, у середині шістдесятих, у тихих Сумах "займалися", щоб спалахнути любов'ю до поезії так само — "до кінця" — один із найсамобутніших поетів України кінця ХХ-початку ХХІ століть Володимир Затуливітер, камер тонно чутливий до життя й слова прозаїк Юрій Царик, імпульсивний і невтомний пошуковувач нових ритмів та образів для своїх віршів Анатолій Гризун, високо обдарований поет і перекладач Василь Чубур, що починав писати , як і Алла, російською, а нині відомий і як український письменник

Кожний з них по-своєму засвоїв уроки літературних наставників — згаданих Миколи Данька й Миколи Мінакова. По-різному склалися їхні творчі долі, і, перегортаючи в московській українській бібліотеці книги своїх земляків, що не випадково фігурували на її вечері, Алла Липницька немов здійснила мандрівку в молодість, то ж не приховувала своїх схвильованих почуттів.

І висловила їх перш за все у своїх віршах, наповнених величезним багажем пережитого, вистражданого, переосмисленого.
Про особливий, зовні непомітний, однак такий переконливий внутрішній драматизм її чулих до життя поезії та живопису виразно сказав поет Володимир Цитович: "Переломним моментом у житті й творчості поетеси стала трагічна смерть сина в 1988 році. Ще більш інтенсивним і яскравим стало життя в снах. Зорові образи, звичайно пов'язані зі складними членуваннями простору, переповнювали відтоді й свідомість.

Ось уже п'ятнадцять років Алла Липницька живе в Ізраїлі.

За цей час її вірші наповнилися шерехом міріад піщинок пустелі, просочилися терпкою сіллю Мертвого моря. Її картини стали більш насиченими й гарячими своїми кольорами, їхній простір часто пронизаний безліччю живих світлоносних ниток -капілярів. Її незмінне здивування чудом життя, любов до всього живого стали ще більш зрілими й мудрими.

На зміну романтичному "Що це було?!" приходить: "Сутність речей видна до дна". Мені видалася дещо дивною наближеність багатьох кращих віршів Алли Липницької, в яких поетеса мовить про свою батьківщини, музичному ладові й дещо простонародному філософізму українських неокласиків. Звідки це у Вас? — запитав поетесу, що (так мені необачно подумалося) все ж таки зоддаленіла від рідного коріння. Й у відповіді її почув, що ні, це ніякого не наслідування — це її власні струни звучать — до болю, до стогону напнуті між берегами Святої Землі й залишеної нею України.

І мова йде не тільки про ностальгію, що інші її виставляють напоказ.

Алла Липницька по-справжньому полюбила землю далеких предків своєї мами-сумчанки Беби Исааківни, у дівоцтві Журбіної (а давніше, таки, мабуть, що Журбиної, бо то ж прізвище від питомо українського слова — «журба»).

Багато чого на своєму віку побачила й перестраждала Алла Липницька, яка сьогодні — по-справжньому щаслива людина й художник. І очевидно, що щастя це — у творчості. Плодами якого вона щедро ділитися з іншими людьми. В Ізраїлі. В Україні. У Росії. Вона бачить себе гінцем-посланцем у духовному спілкуванні цих трьох близьких для неї країн. Й творчий вечір у Бібліотеці української літератури, як і виставка в музеї-садибі "Архангельське", літературна зустріч у Будинку російського зарубіжжя, які відбулись напередодні, став переконливою демонстрацією такої місії.

Звучали вірші, у яких легко вгадувалися українські, ізраїльські, російські мотиви, на екрані виникали яскраві образи картин, що нагадують то слобожанські простори над рідним Пслом, то буяння майже тропічних барв, пекуче сонці Іудеї, у густо-важких пекучих водах Мертвого моря, а то й — подібні плетиву ліан лінії квітчастих ієрогліфів (японським живописом Алла захоплюється ще від часу роботи у відділі мистецтв Далекого Сходу Сумського художнього музею)... Добрих три години подорожували учасники бібліотечної зустрічі в чудових світах поетеси й художниці, відкриваючи для себе справді чарівну силу мистецтва. Долучитися ж до цих світів відтепер має можливість кожен читач нашої Бібліотеки, фонд якої поповнився подарованими автором книгами — "Якби хмари були безсмертні", "И світло в кожного обличчя", "Одна любов, прозора аж до дна", "Шамронський зошит".

А із собою в Ізраїль розчулена гостя БУЛ повезла із вдячністю прийнятий дарунок — переклади своїх українською мовою, що її Алла Липницька, виявляється, чудово пам'ятає, як і пісні, що назавжди заронилися їй глибоко в душу над рідним Пслом...

Віталій Крикуненко, ведучий Літературної вітальні БУЛ На фото: під час творчого вечора Алли Липницької в БУЛ

На фото: во время творческого вечера Аллы Липницкой в БУЛ
               

Алла ЛИПНИЦЬКА ХУТІР ХОМИНЕ Лелечий силует на колесі в гнізді Я в небесах вечірніх надивляю. Під гору вуличка — аж ген до небокраю, Либонь, прямує просто до звізди. Черемхи квіт бентежить і п`янить Передчуттям бузкового пахтіння. Й принишкла мука завтрашня нестримна, Й біль учорашній в серці моїм спить. Грунти такі — до кісточки на дні Землі живої нестрашні скелети — Перед очима все. Як поостанні дні Літневі, що зів`януть, мов букети. ПУСТЕЛЯ І МОРЕ За поворотом, бескиддям, де рінь Зблискує, мов груденята наложниць, Леза мигтючі сонячних ножиць Вріжуть серпанку з тканини морів. Райське се море в палючій пустині, — Мальва розкітла в прозорій крижині, — Можна сказати і так. Бо інакше Як же означить хаос той і лад, Барви та глас, що сміється ним й плаче Горяний край, виростаючи з надр. Вохру, топаз, бірюзу, позолоту, Вод цих оливу, розсипчастість брил... В море ввійди і почутиш: це ж хтось то Пестує ноги за відсутністю риб. 19 травня 2009 (Мертве море) ЯПОНСЬКА МЕЛОДІЯ Мрій вістря світлі, як мечі, В росу студену умочить. Осіннє бездощів`я. Сухо Зумрить трагедія над вухом. Завіса листопаду впала — Й пречиста сцена знов постала Землі, де квітка у поклоні. Й любов б`є сивиною в скроні. Та я в метафори сховаю, Як на Шамроні тут ридаю, У плетиві перипетій... Любове, друга — не убий! Розтрощ нашестя із метафор У формі благородних амфор. Приклич те звичне і просте: Дерева. Сонце. І простори. Все ті ж, та скорені вже, гори. О Боже, ти мене почуй: Дай жити ще настріч мечу. 2 грудня 2010 Переклав з російської Віталій Крикуненко

Найближчі заходи, що відублися або відубуватимуться у рамах цієї рубрики (останні - у верхній частині сторінки):

19 жовтня 2011 р., середа. 18.00. Велика зала
Відкритий московський поетичний фестиваль "Український мотив".
Урочисте відкриття. Беруть участь письменники та перекладачі Москви й України. Поетичний вечір. Представляємо виставку "Сучасна українська література в російських перекладах".

20 жовтня 2011 р., четвер. 16.00. Читальна зала
Відкритий московський поетичний фестиваль "Український мотив".
Круглий стіл перекладачів, критиків і літературознавців. Читання віршів українських і російських поетів.

21 жовтня 2011 р., п'ятниця. 18.00. Велика зала
Відкритий московський поетичний фестиваль "Український мотив".
Творчий вечір письменника Сергія Жадана (Україна). Виступи перекладачів. Коротка українська проза в російських перекладах

22 жовтня 2011 р., субота. 15.00. Конференц-зала
Відкритий московський поетичний фестиваль "Український мотив".
Круглий стіл "Міжкультурні та літературні зв'язки й російсько-український діалог: на шляху до взаєморозуміння"

17 серпня, середа. 17.00. Велика зала

Литературна вітальня. Клуб-студія «Слово». Цикл «Пори року» представляє поет та музикант Альберт Туссейн. Музикально-поетична програма «Ах, лето..!». Участь візьмуть московські поет та перекладачі української поезії російською мовою.

20 липня, середовище. 17.00. Читальна зала

Представляємо літературний портрет, присвячений 100-річчю від дня народження Василя Степановича Кучера (1911-1967), українського письменника

25 липня, понеділок. 17.00. Зала абонемента
Літературні читання

Особистість в історії культури. Іван Дзюба. Подання тематичного дайджесту-портрета, відкриття виставки до 80-річчя від дня народження академіка Івана Михайловича Дзюби (1931), українського літературознавця, критика

© Бібліотека української літератури, 1995-2011.

Rated by MyTOP Rambler's Top100 Русский Топ Адресная книга Интернет. Желтые страницы. Dleex.com Rating статистика сайта Яндекс цитирования библиотеки


Cрпска.Ру